НЕХАЙ I ТАК



Категории Микола Вороний ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Нехай i так, що я той раб нiкчемний, Що часом падає, щоб пiдвестися знов; Та знай i ти, що бiль мiй — не даремний, Що вiн вигоює, витроює любов. Коли я раб — то раб, що рве кайдани, Що не скоряється, нести не хоче гнiт . Нехай горять, нехай ятряться рани, Та крiзь криваву млу тих мук я бачу свiт. Як прагну я його, як хочу волi! Бажанням тим моïм iстота вся тремтить, I прийде час — засяє в ореолi Душа вiдновлена i чиста, як блакить. Бо на вогнi, що палить моï груди, Згорить i ся любов. Кайдани упадуть, Зiтреться й слiд колишньоï полуди, I ясний, тихий свiт мою осяє путь. I замiсть помсти, вороже коханий, До тебе в серцi тiм, що ти точила кров, Зросте чуття високоï пошани I, мов лампади свiт,— безгрiшная любов.
НЕХАЙ I ТАК